Міністри закордонних справ ЄС зустрічаються у Брюсселі 15 липня, і питання Грузії буде одним із ключових на порядку денному на тлі загострення політичної кризи. Розглядаються санкції, призупинення безвізового режиму та перегляд Угоди про асоціацію та статусу кандидата в члени ЄС.
Коли міністри закордонних справ Європейського Союзу зберуться в Брюсселі 15 липня на своє останнє офіційне засідання перед літніми канікулами, питання Грузії знову опиниться в центрі уваги через погіршення політичної ситуації в цій країні Південного Кавказу після нещодавніх арештів кількох опозиційних політиків.
Після короткого обговорення минулого місяця – тепер ситуація в Грузії стала однією з головних тем, і цього разу ЄС може вдатися до більш рішучих дій. Поки що ЄС обмежився символічними заходами щодо Тбілісі.
На початку 2025 року Брюссель запровадив візові вимоги для власників дипломатичних паспортів із Грузії. Також було призупинене проведення політичних зустрічей на вищому рівні і переорієнтоване фінансування з уряду Грузії на громадянське суспільство.
Найактуальніше питання: чи зможе ЄС, за одностайного схвалення всіх 27 держав-членів, запровадити якісь санкції?
Подібні спроби вже були, зокрема в січні, коли глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас закликала накласти візові заборони та замороження активів на 13 осіб, пов’язаних із партією «Грузинська мрія», через жорстке придушення протестів опозиції.
Спротив із Братислави та Будапешта
Тоді Угорщина та Словаччина наклали вето на ці заходи, і переговори щодо санкцій у Брюсселі були заблоковані.
Упродовж останніх тижнів представники ЄС також обговорювали можливість внесення до «чорного списку» кількох осіб, відповідальних, як сказано у внутрішньому документі ЄС, «за інструменталізацію судової системи грузинською владою».
Це могло б відбутися в межах «глобального режиму санкцій ЄС щодо порушень прав людини» – механізму, подібного до американського «акту Магнітського», який вже охоплює понад 100 порушників прав людини з різних країн, включно з Китаєм, Лівією, Росією та Суданом.
За словами кількох європейських чиновників, понад 10 країн-членів, зокрема Франція, Нідерланди, Польща, Австрія, Швеція та балтійські держави – Естонія, Латвія й Литва – активно виступають за санкції.
Однак Словаччина та Угорщина знову чинять опір, вважаючи, що будь-які обмеження лише погіршать ситуацію і що діалог із Тбілісі – кращий варіант.
Греція, хоч і не підтримує Будапешт і Братиславу напряму, також виступає проти поспішних рішень.
Попри спротив, деякі дипломати, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, вважають, що все ж існує шанс досягти компромісу щодо санкцій – хоча б щодо кількох грузинських суддів, відповідальних за арешти опозиціонерів. Таке рішення може задовольнити скептиків, які не хочуть санкцій проти політиків вищого рангу.
Що ще обговорюють?
Радикальний крок
Найбільш очевидна альтернатива – призупинення безвізового режиму для громадян Грузії. Для цього потрібна кваліфікована більшість – 55% країн-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС.
Швеція останньою виступила з ініціативою такого кроку, заявивши, що його можна тимчасово запровадити, якщо ситуація погіршиться після місцевих виборів у Грузії на початку жовтня.
Цю ідею також підтримують країни Балтії, Данія, Франція та Польща.
Втім, Греція та Словенія висловили занепокоєння – вони вважають, що настільки радикальний крок (який ЄС ще ніколи не застосовував щодо країни-кандидата) повинен бути лише крайньою мірою.
Також наголошується, що такий крок, найімовірніше, більше вдарить по пересічних грузинах, ніж по владі.
Альтернатива: точкові заборони на в’їзд
Європейська комісія запропонувала інший варіант – ввести національну заборону на в’їзд для окремих осіб. Це вважається «м’якшим заходом», порівняно з призупиненням безвізу або широкими санкціями. Проте такий підхід буде ефективним лише за умови, що кілька країн ЄС запровадять і координуватимуть його одночасно.
Чи станеться це – наразі невідомо, адже деякі країни, як-от Болгарія, Греція, Італія та Румунія, вважають за необхідне зберігати канали зв’язку з Тбілісі.
Ще один варіант – призупинення статусу кандидата
Внутрішній документ ЄС також згадує про можливість призупинення статусу кандидата для Грузії, який Євросоюз одноголосно надав цій країні у грудні 2023 року. Втім, ЄС ще ніколи раніше односторонньо не скасовував статус кандидата в історії свого існування (Ісландія сама звернулася до Брюсселю з проханням відкликати її статус кандидата у 2015 році). Для такого кроку знову буде потрібна одностайність.
Нарешті існує варіант, який, ймовірно, може бути реалізований вже цього тижня: велика група країн – на чолі з балтійською трійкою – планує звернутися до Європейської служби зовнішніх дій та Європейської комісії з проханням провести ретельну оцінку Угоди про асоціацію між ЄС і Грузією від 2016 року.
Мета – вивчити можливість часткового призупинення дії угоди в майбутньому, зокрема її положень про зону вільної торгівлі. Для такого призупинення буде достатньо кваліфікованої більшості.
Форум